

Галерея художніх творів Олексія Колобова
ПРОЄКТИ
фотопроєкт
Українське село. Оповідки.
обране
2011 - 2019 роки.
* * *
В зйомках брали участь:
Моделі:
Майя Корабель, 2019 р.
Представник моделі: Наталія Корабель.
Софія Колобова, 2019 р.
Представник моделі: Катерина Куліковська.
Яромир Гончарук, 2019 р.
Представник моделі: Наталія Гончарук
Алла Чечель, 2011, 2016 роки.
Вікторія Лученкова, 2016 р.
Аліна Даміан, 2014 р.
Анастасія Івінська, 2011 р.
Ганна Подліпян, 2011 р.
Олена Гавриленко, 2011 р.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Арт менеджер зйомки 2016 р.: Ніна Бурневіч.
Помічник фотографа: Олександр Колобов, 2011, 2014, роки.
Коректор оповідки «Крижень»: Світлана Крупська
Світлопис, поезія, оповідки: Олексій Колобов.
Місце зйомки:
Національний музей народної архітектури та побуту України.

Віхало, Середня Наддніпрянщина, 2011 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Біла ватра, роздмухана сівером, розгорається серед сірої днини. Торкається мокрими язиками села. Стелиться змерзлим полем. Вкриваючи холодною ковдрою вагітну весною землю.

Стежкою, 2011 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Олена Гавриленко.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Забутою втіхою лоскотала ранок.
Забутою втіхою лоскотала ранок
Що туманом лягав до ніг
Колись, ти вибігала на ґанок
Вкривала мене як сніг
Чорну землю отим покривалом
Що по весні побіжить зі стріх
Холодними цівками і металом
За комір, неначе гріх
Далі на битий шлях
Що на моїй долоні
Курява над гостинцем в полі -
Мова моєї долі
Київ, 2016 р.

Крижень (Дика качка), 2019 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Софія Колобова.
Представник моделі: Катерина Куліковська.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Оповідка: Крижень.
Уривок.
Сонце стояло в зеніті . У саду спроквола цвірінькали горобці, а на даху в гнізді неквапливо поралися лелеки.
Софійка вхопила зі столу обід, що стояв зібраний у вузлик, із лави в сінях — глечик і вибігла з хати. Напоєна теплом і вологою атмосфера, мов висока морська валя, про які часом розповідав їй дід, охопила дівчинку. Від несподіванки дитина аж завмерла, зупинилася на ґанку, зробила глибокий вдих, потім ще один і ще, аж допоки не звиклася зі спекою та вільгістю простору. Здавалося, що з навколишнього духу можна було місити тісто. Прийшовши до тями, мала озирнулася й покликала Рябка. Той спав під клунею. Спочатку відкрив одне око, потім — друге, насторожив вуха й лише після цього підхопився й підбіг до дівчинки. Удвох вони вийшли на вимощену камінням дорогу, що тікала донизу, пірнала під гілляччя розлогих яблунь і повертала праворуч. Далі стелилася ґрунтовим трактом через усе село, терлась об загорожі білих помешкань аж до крайньої садиби, що розкинулася на східній околиці селища чималим господарством, із криницею обабіч шляху та гарною різьбленою брамою на кам’яних стовпах. У кінці села пара звернула на стежку, що повела їх через гай до порослого дубами схилу й далі знову на гостинець, що сірів гладеньким камінням уздовж підніжжя бескиду, аж до самого водяного млина.

То, що ж посміхаєшся? 2011 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Ганна Подліп’ян.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Повінь краде землю, наче її погляд його душу. Розливається берегами, аж до самих білих хат підступє. Вітер розносить водою ряботиння, що розплескує сонячне сяйво по всьому плесу.
То, що ж посміхаєшся?
- Ой не люблю тебе Яре.
- То, що ж посміхаєшся?
Чи то ти насміхаєшся з мене?
- Де ж любити, коли граєшся?
- Дай мені долоні люба,
Я зігрію тебе наче сонечко.
- Хай їх гріє друга,
Об твоє серденько — літечко
- Друга немов груба,
Душі не крає.
Вродлива голуба,
Поряд лягає.
м. Київ - с. Хотянівка, 2019 р.

Клин, 2019 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Софія Колобова.
Представник моделі: Катерина Куліковська.
Модель: Майя Корабель
Представник моделі: Наталія Корабель.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Оповідка: Клин.
В брудному від темного хмаровиння небі креслив свій політ клин диких качок. Густі, важкі, вагітні грозою хмари сунули крижням назустріч, і від того дівчаткам здавалось, що качки летять швидше ніж зазвичай.
- Катрусю, — озвалась менша. - Дивись як поспішають птахи.
- Так, певно у вирій летять.
- А що таке вирій?
- Там тепло увесь рік, як у нас літом. - відповіла Катруся молодшій сестричці.
- Цілий-цілісінький? - недовірливо перепитала Софійка.
- Авжеж, мені дід розповідав.
"Ну якщо дід, — подумала мала, — то, мабуть, так і є, дід свого часу чумакував, багато бачив. Він точно знає."
- Катрусю, а крижнів повернуться до нас?
- Так, по весні.
- Добре, бо я люблю дивитись як вони сідають на воду біля млина, люблю дивитись як плавають маленькі каченята, і те як вони зростають, а потім стають на крила.
Вітер посилився, похилилось гілля горіха, принишкла пара рудих білок, що сиділи у його кроні, піднялося з землі сухе листя і завертілось чудернацьким танком на подвір'ї.
Софійка ліпше огорнулася вовняною хусткою і поклала голову на коліна старшої сестрички.
- Катрусю, а розкажи мені ще щось про теплі краї.
Автор: Олексій Колобов.
с. Хотянівка, 2019 р.

Двір, 2011 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.

Рукавички, 2016 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Вікторія Лученкова.
Арт менеджер зйомки: Ніна Бурневич.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України.
Холодний, так як нині.
Навіщо звабила ти тіні
Що вітер їх кидав до ніг
В веснянім мерехтінні
Зривався вздовж доріг
Холодний, так як нині
Що на моїй світлині
Кружляв навколо сніг
І падав білим на поріг
Замалювавши тіні
А зранку капав з стріх
Неначе знав про гріх
Що впав до наших ніг
м. Київ, 2017 р.

Весна, 2014 р.
Проект: Українське Село. Оповідки.
Модель: Аліна Даміан.
Художник по костюмах: Наталія Гончарук.
Автор: Олексій Колобов.
Місце зйомки: Національний музей народної архітектури та побуту України..