top of page

Олексій Колобов (1975)

Клин, 2019 р.

Проект: Українське Село. Оповідки.

с. Пирогів, Країна.

ф/п матовий.

40х53 см.

Тираж: 100 

Відбиток: 2

 

Відбитки світлини знаходяться:

Відбиток: # 1/100, 30Х40 см. Друк: 2020 р. Фото папір матовий. У приватній колекції. Ірпінь, Україна.

Клин, 2019 р.

Артикул: # Art_100-1025-2019_2
6 000,00₴Ціна
  • Оповідка: Клин.

    В брудному від темного хмаровиння небі креслив свій політ клин диких качок. Густі, важкі, вагітні грозою хмари сунули крижням назустріч, і від того дівчаткам здавалось, що качки летять швидше ніж зазвичай.

    - Катрусю, — озвалась менша. - Дивись як поспішають птахи.

    - Так, певно у вирій летять.

    - А що таке вирій?

    - Там тепло увесь рік, як у нас літом. - відповіла Катруся молодшій сестричці.

    - Цілий-цілісінький? - недовірливо перепитала Софійка.

    - Авжеж, мені дід розповідав.

    "Ну якщо дід, — подумала мала, — то, мабуть, так і є, дід свого часу чумакував, багато бачив. Він точно знає."

    - Катрусю, а крижнів повернуться до нас?

    - Так, по весні.

    - Добре, бо я люблю дивитись як вони сідають на воду біля млина, люблю дивитись як плавають маленькі каченята, і те як вони зростають, а потім стають на крила.

    Вітер посилився, похилилось гілля горіха, принишкла пара рудих білок, що сиділи у його кроні, піднялося з землі сухе листя і завертілось чудернацьким танком на подвір'ї.

    Софійка ліпше огорнулася вовняною хусткою і поклала голову на коліна старшої сестрички.

    - Катрусю, а розкажи мені ще щось про теплі краї.

    Автор: Олексій Колобов.

    с. Хотянівка, 2019 р.