Я до кави, додаю молока
Обертаючи чорний на сірий
То я ніч розфарбовую в білий
Що лягає немов поволока
Світанком у вікна містян
Чорно-білим малюнком
І в білі тарілки — сніданком
Теплим ранком
Що пестить промінням
І ще тихим, ледь чутним гудінням
Вологих асфальтних доріг
Дивним моїм сновидінням
Що тікає за вікна видінням
І сідає мені на поріг
с. Хотянівка, 2020 р.