top of page
Пошук
    • 5 жовт. 2020 р.
    • Читати 1 хв

Я до кави, додаю молока.

Я до кави, додаю молока

Обертаючи чорний на сірий

То я ніч розфарбовую в білий

Що лягає немов поволока

Світанком у вікна містян

Чорно-білим малюнком

І в білі тарілки — сніданком

Теплим ранком

Що пестить промінням

І ще тихим, ледь чутним гудінням

Вологих асфальтних доріг

Дивним моїм сновидінням

Що тікає за вікна видінням

І сідає мені на поріг

с. Хотянівка, 2020 р.

6 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Так хочеться, до неба поглядом У темну повінь подивом Щоб ніч відчути подихом Щоб сни, легеньким порохом Так хочеться почути шерехи Безпечно смакувати запахи Щоб зорі, в небі птахами Щоб кіт по носі л

З сірим котом, на білому ґанку Погляди до гори, у темне поле Де наші думки, мов тіло голе Окуте млою, у білу схованку Ми наче лягаві пси, підіймаємо птаха Наче обидва — птахи, пірнаємо до гряди Де бав

Жовто-червоні примари Пестять холодні долоні Тріщить джерело у полоні З чавунної кліті й скла І болі приходять у скроні Із сірого поля де мла Тендітно прозорі й хворі Рубцями огорнуть долоні Пророки л