top of page

Шотландські комети

Шотландськими кометами зорі ріжуть небо, наче празький торт, лягають шматочками спомини. Лякають солодким присмаком прийдешнім з шумом вчорашніх гуків. І падають безладом у сповнене сьогодення. Заплющую очі, втягую дим вірджинії, і відчуваю подих осені, що гине прохолодою на моєму обличчі, спогадами у заповненому солом'яним питвом келиху. Гомін тікаючих з реальності звуків кличе за собою. Рудий блокнот падає долу. Ніч тане у хмаровинні прийдешнього з моря скипню. Я кутаюсь у вовняну платину, з божевіллям оголеним на моєму столі й в моїх думках. Підкидаю дрова у чавунну піч і витягую руки. Багаття тріщить подимщиною у майбутніх кроках, палає червоним кольором у моїх синіх очах. Рими рвуть простір у сивій, наче ранкове мариво, голові. Та мені байдуже, бо що може бути краще за волю, котру дарують шотландські комети, в чорному, мов смола небі.

с. Хотянівка, 2019 р.

4 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Крізь дрібну щілину, що утворилася між мішків з піском, пробивалась тонка смуга світла. Вихоплювала з темряви чудернацькі круговерті пилу, й маленькою цяткою лягала на величезну дідову долоню. Так нач

Наче хто добряче штурхнув палицею в спину, трохи вище пояса. Від несподіванки, старий зойкнув. Хотів було набрати якомога більше повітря в легені, та де там, біль не давав діду й трохи перевести дух.

bottom of page