top of page
Пошук
    • 17 вер. 2020 р.
    • Читати 1 хв

У сон — незрима рима

Кружляючи навколо ліхтаря Літають спогади, між світлом у вікні, Й зірками, котрі у тьмі Неначе комарі, навколо косаря

Вінцем, що мерехтить дощем У сон — незрима рима Лягає в тіні днем Отим з дитинства, ще перед очима П'янким ножем, входить у тіла В моє, і тих кого згадав Господь не раз прощав Та я їм вибачав Мої гріхи, що їх розлив вином Водою у чужих трактирах Де долу падав страх І на моїх очах, благали дива с. Хотянівка, 2020 р.

9 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Так хочеться, до неба поглядом У темну повінь подивом Щоб ніч відчути подихом Щоб сни, легеньким порохом Так хочеться почути шерехи Безпечно смакувати запахи Щоб зорі, в небі птахами Щоб кіт по носі л

З сірим котом, на білому ґанку Погляди до гори, у темне поле Де наші думки, мов тіло голе Окуте млою, у білу схованку Ми наче лягаві пси, підіймаємо птаха Наче обидва — птахи, пірнаємо до гряди Де бав

Я до кави, додаю молока Обертаючи чорний на сірий То я ніч розфарбовую в білий Що лягає немов поволока Світанком у вікна містян Чорно-білим малюнком І в білі тарілки — сніданком Теплим ранком Що пести

bottom of page