top of page
Пошук
    • 1 жовт. 2020 р.
    • Читати 1 хв

Тягне із неба прозріння

Тягне із неба прозріння

Сіре моє хмаровиння

І сходить на плесо

Нічне мерехтіння

Сузір'ями згаслих зірок

В повільному танго

Повільних думок,

До самого неба

Повз спогади сірі

Хмари мої чорношкірі

Тягне додолу прозріння

Вільге у вільне падіння

2020 р.

3 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Так хочеться, до неба поглядом У темну повінь подивом Щоб ніч відчути подихом Щоб сни, легеньким порохом Так хочеться почути шерехи Безпечно смакувати запахи Щоб зорі, в небі птахами Щоб кіт по носі л

З сірим котом, на білому ґанку Погляди до гори, у темне поле Де наші думки, мов тіло голе Окуте млою, у білу схованку Ми наче лягаві пси, підіймаємо птаха Наче обидва — птахи, пірнаємо до гряди Де бав

Я до кави, додаю молока Обертаючи чорний на сірий То я ніч розфарбовую в білий Що лягає немов поволока Світанком у вікна містян Чорно-білим малюнком І в білі тарілки — сніданком Теплим ранком Що пести

bottom of page