Нічниці пристрасно цілували сиві скроні. Мляво розгоралось вологе гілляччя. Потріскувало та шипіло, і разом зі свистом, що його створювало відчинене піддувало, котре жадібно всмоктувало повітря в жерло чавунної печі, наповнювали кімнату дивовижною мелодією.
Думки козацькими кіньми гарцювали на сухому путівцю. Ставали дибки, вибивали копитами землю, та здіймали куряву, що серпанком лягала на придорожні трави, поволі змальовуючи їх тонким сірим шаром. Безсоння.
с. Хотянівка, 2016 р.
